Сьогодні готуємо справжній грузинський харчо — наваристий, пряний, з характером. Це не просто суп, а ціла історія в тарілці: яловичина на кістці, кислинка ткемалі, аромат кінзи й теплі спеції. Харчо має бути густим, насиченим і трохи вогняним — саме таким його подають у грузинських родинах. Якщо зробити все правильно, отримаєте глибокий смак, який зігріває й збирає за столом усіх без винятку.
Інгредієнти
- 1,7 кг яловичини (грудинка на кістці)
- 2,5–3 л води
- 3 лаврові листки
- 1 ціла цибулина (для бульйону)
- 1 гострий перець
- кілька гілочок петрушки та селери
Для засмажки та основи:
- 500 г цибулі
- 500 г помідорів
- 1 ст. л. томатної пасти
- 100 г соусу ткемалі
- 100 г круглого рису
- 1 ст. л. чаберу
- 1 ст. л. хмелі-сунелі
- 6–7 зубчиків часнику
- сіль за смаком
- 50 г рослинної олії
- зелень: кінза, петрушка, селера
Як приготувати
Яловичину нарізаю великими шматками, заливаю водою так, щоб вона повністю покривала м’ясо, і ставлю варитися. Після закипання обов’язково знімаю піну. Додаю лавровий лист, цілу цибулину з надрізом, гілочки селери й гострий перець. Варю приблизно півтори години до м’якості.
Поки бульйон вариться, готую засмажку. Цибулю нарізаю півкільцями й обсмажую на олії до глибокого золотистого кольору. Додаю томатну пасту, перемішую, потім вливаю ткемалі — саме він дає ту характерну кислинку.
Помідори ошпарюю окропом, знімаю шкірку, дрібно нарізаю й додаю до цибулі. Даю суміші протушитися 5–10 хвилин, щоб смаки з’єдналися.
Коли м’ясо майже готове, додаю до бульйону засмажку, подрібнений часник і промитий рис. Всипаю чабер і хмелі-сунелі. Якщо потрібно — підливаю трохи окропу, щоб суп був достатньо рідким.
Варю на невеликому вогні 10–15 хвилин, поки рис стане м’яким. Наприкінці додаю щедру жменю нарізаної зелені й перевіряю на сіль.
Даємо харчо настоятися кілька хвилин під кришкою. Подаю гарячим — густим, ароматним, з виразною пряною ноткою. Це той суп, який хочеться їсти повільно, смакуючи кожну ложку.
